четверг, 18 октября 2012 г.

Опішнянська кераміка - лише в Опішні! / Opishnyanski ceramics - only Opishnya!

Найкращий опішнянський глиняний посуд Ви можете знайти лише тут, на підприємстві «Гончарний круг»! 
У Опішні, що в Полтавщині, на території колишнього всесвітньо відомого опішнянського мегапідприємства із виготовлення художньої кераміки з понаддев’яностолітньою історією, найбільшого керамічного заводу СРСР «Художній керамік», нині функціонує приватне підприємство «Гончарний круг». Невеликий, але дружній колектив виготовляє широкий асортимент гончарної продукції із екологічно чистої місцевої сировини. Це переважно посуд утилітарного призначення: миски, глечики, макітри, горщики, куманці, барильця, тикви, кухлі, супники, ковбасниці, тарелі – і все це з дотриманням традиційної технології виготовлення, на основі класичних канонів формотворення і стилістичних особливостей декорування пишним рослинним орнаментом, притаманних виключно славнозвісній опішнянській кераміці.
Як і в старі добрі часи колишньої слави опішнянського заводу «Художній керамік», талановиті руки майстрів сучасного його спадкоємця, творять посуд вручну на гончарних кругах, вкладаючи в свої вироби високий рівень професіоналізму. Опішнянський глиняний посуд Ви з упевненістю можете використовувати для варіння, тушкування, запікання, розігрівання-заморожування, а також для зберігання, транспортування, подачі до столу харчових продуктів, готових страв і напоїв. Сервірований опішнянським глиняним посудом стіл приємно вразить Ваших гостей автентичністю, а використаний для прикраси інтер’єру радуватиме око щодень.
А якщо Ви на власні очі хотіли б ознайомитися з технологічним процесом виготовлення глиняних виробів на підприємстві «Гончарний круг», побродити на величезній території «Художнього кераміка» і виробничим цехам, ознайомитися з колишнім центром гончарного виробництва – радо запрошуємо на екскурсію.

Заво́д «Худо́жній кера́мік» – підприємство легкої промисловості Радянського Союзу, згодом України, що діяло в смт. Опішні у 1960–2002 роках. У 1929 р. за ініціативою кустарів Опішні та навколишніх сіл загальною кількістю близько 200 чоловік створюється кооперативно-промислова артіль «Художній керамік». У грудні 1960 р. артіль було реорганізовано у завод «Художній керамік», підпорядкований Міністерству легкої промисловості УРСР. На початку 1962 р. за наказом № 54 Управління художніх промислів, Опішнянський промкомбінат було об'єднано з заводом. Новостворене підприємство мало назву „Опішнянський завод художніх виробів «Художній керамік». На початку 1970-х рр. на «Художньому кераміку» працювало близько 330 осіб. Вироби майстрів заводу, та користувалися попитом за кордоном: у 1967 р. підприємство експортувало свої вироби у Канаду, Данію, Бельгію, НДР, Італію, Румунію, Японію, Угорщину). 1969 р. за ініціативою головного художника підприємства Петра Ганжі було проведено першу виставку опішнянських гончарних виборів. Свої роботи представили 12 майстрів. Виставка експонувалася спочатку у Полтаві, потім у Харкові. Результатом виставки стало прийняття до Спілки художників України у 1970 р. сімох робітників заводу, серед них — Пошивайло Гаврило, Олександра Селюченко. На Всесоюзній виставці самодіяльного та народного декоративно-прикладного мистецтва у 1970 р. в Москві працівники заводу отримали всі медалі: золота – дісталась М. Пошивайлу, срібна – І. Білику, бронзова – В. Нікітченку. 1970 р. на заводі запрацювала художньо-експериментальна лабораторія, де творчі майстри працювали над вдосконаленням форм та розпису кераміки. Двом творчим майстрам лабораторії – Івану Білику та Олександрі Селюченко — було присвоєно звання «Заслужений майстер народної творчості УРСР». З 1979 р. по 1984 тривала реконструкція заводу. У дію ввели 6400 м² виробничих площ, оснащених вітчизняним та імпортним обладнанням. Змінилася структура підприємства. Завод поділявся на: цех розмолу матеріалів, цех сирцю, цех формування виробів на шпиндельних верстатах, цех відливки у гіпсових формах, цех випалу керамічних виробів, допоміжні служби, творчо-експериментальну лабораторію 1986 р. при заводі було відкрито філіал Решетилівського художньо-промислового технічного училища (ХПТУ-28), яке готувало гончарів-формувальників, малювальниць, ліпщиків. 10 березня 1986 р. адміністрація надала приміщення для новоствореного Музею гончарства в Опішні.
Криза. Починаючи з кінця 1980-х — початку 1990-х рр. завод охоплює загальна криза, пов'язана зі зміною суспільно-політичної структури суспільства та переходом на ринкову систему господарювання. У таких умовах адміністрація підприємства 3 листопада 1995 видала наказ «Про зупинку виробництва». Тимчасове часткове відновлення роботи підприємства почалося з 1996 року. Для випалу керамічних виробів було реставроване старе дров'яне горно. У 1998 р. «Художній керамік» випустив готової продукції на суму 210700 грн. у 1999 р. – 192400 грн, а в 2000 – 250600 грн. Проте, навесні 2002 р. збанкрутіле підприємство повністю припинило своє існування.

Комментариев нет:

Отправить комментарий